Добрий день!
Місяців 7 тому в дитячому садку помітив у сина в кишені чужу іграшку. Запитав, чия це іграшка і чи знає власник, де його іграшка.

З'ясувалося, що іграшку взяв без дозволу. Пояснив, що є речі свої і чужі. І чуже брати не можна. Іграшку син повернув власнику з вибаченнями. Деякий час проблем такого характеру не було. Потім ситуація повторилася. Провів бесіду "своє-чуже" ще раз, позбавив вечірніх мультфільмів. Попередив, що якщо подібне повториться, то покараю.
Здавалося, що проблему вирішено, оскільки повторень не було.
Учора були в гостях у батьків дружини. Дорогою додому, граючись із сином, перевернув його — і посипалися гроші (дріб'язок - кілька монет). Запитав, звідки в нього гроші, він щиро (як мені тоді здавалося) сказав, що це не в нього випало. Я не надав цій ситуації великого значення, оскільки гроші могли випасти й у мене з кишені вітрівки.
Увечері перед сном син готував речі в дитячий садок, і в нього з кишені штанів посипався дріб'язок (ще кілька монет). Коли я запитав його, звідки гроші, він знову почав стверджувати, що це не його, що він навіть не знає, звідки вони взялися, і всіляко "викручуватися". Докладніше "розслідування" виявило, що гроші він узяв удома в бабусі з дідусем. Я його насварив, ми одяглися й пішли до батьків дружини додому повертати "викрадене" і вибачатися.
Запитую:
- Ти знаєш, що чуже брати не можна?
- Так, знаю.
- Навіщо ти взяв гроші?
- Не знаю.
- Ти вмієш користуватися грошима?
- Ні, не вмію.
- Навіщо взяв?
Мовчить, сопе.
- Ти знаєш, що обманювати не можна.
- Так, знаю.
- чому ти нас обманув?
Мовчить, сопе.
Порадьте, будь ласка. Яку лінію поведінки мені обрати в подібній ситуації. Чесно кажучи, боюся вчинити надто жорстко. Але й "спускати на гальмах" не вважаю можливим.
Сім'я повна. Двоє дітей: хлопчик 5 років, дівчинка 2 роки. Бабусі, дідусі. У дітей окрема кімната з усім необхідним. Іграшки, ігри, книжки, наочні посібники тощо.


Георгію, вітаю!
Тут важливо зрозуміти мотивацію: чому йому цікаво брати чуже? Можливі варіанти - це задоволення від отриманого. Другий варіант - як спосіб привернути Вашу увагу. Або як спосіб, за допомогою якого можна відчути себе більш значущим, вагомішим.
Щоб це з'ясувати, добре було б провести такий експеримент: під час малювання чи іншої гри спробуйте поговорити так: "Іноді буває, що інші дітки беруть в інших діток іграшки.." (пауза). Напевно, вони це роблять тому, що їм хочеться.. (запропонуйте якийсь варіант) і подивіться на реакцію.. Або, можливо, він сам щось скаже.
Але цей експеримент потрібно проводити лише тоді, коли тема стане не такою гострою і трохи призабудеться. 

З повагою,
психолог.