Альф як сімейний психотерапевт

У вашій добропорядній сім'ї криза?

Можливо, вам варто покликати Альфа. Він — геніальний сімейний психотерапевт. Один із найкращих. Справжній альфа.
Пам'ятаєте це чарівне чудовисько? Якщо він - кумир вашого дитинства, то ви вже в тому віці, коли слово криза — професійна, особистісна, сімейна — для вас не порожній звук. О, вибачте, що нагадав вам про ваш вік.. Але, як писав Данте в «Божественній комедії», «земне життя пройшовши до половини, я опинився у похмурому лісі». 
Сім'я — фортеця, опора і сенс усього життя - часто стає територією цього похмурого лісу.
І тут на допомогу приходить Альф..

За сюжетом серіалу Альф опиняється саме в добропорядній, зразково-показовій сім'ї. Альф не міг з'явитися в нестабільній сім'ї. 
Що ж робить Альф? Він вносить у всю цю стабільну, безпечну, ретельно вибудувану систему хаос і руйнування. Робить це Альф не зі злого умислу. Просто він егоїстичне, нахабне створіння, яке йде за своїми нехитрими бажаннями. Альф створює сім'ї безліч проблем. Але його дуже люблять — не лише діти, а й дорослі. Чому Альф став улюбленцем сім'ї?

Альф — тіньовий бік сім'ї. Він уособлює приховані бажання її членів. Причому насамперед це бажання батьків, а не дітей. І передусім це агресія дорослих на власну сімейну систему, яка стала надто ригідною і втратила життєвість. Їм самим давно хотілося збунтуватися і роз..ти це гніздо. Але вони навіть не зізнавалися собі в цьому. Як можна ненавидіти те, що будував усе життя, що таке святе для тебе. І тут приходить Альф і бере ініціативу у свої руки.

Альф — це втілення бунту добропорядної сім'ї проти власних меж, цінностей і порядків. Альф своєю безпосередністю атакує не лише фізичний порядок у домі, а й порядок усталених стосунків, сімейних ритуалів. Альф — руйнівник старих устоїв.
Крім реалізації назрілого бунту, Альф вносить у світ сім'ї гру. Це послання Альфа саме дорослим. Він реалізує їхню потребу в грі й навчає грайливого ставлення до життя. 
Діти й так граються. Але дорослі живуть у функціональному світі зануд. Їхні ігри — це нудні соціальні ритуали, у них усе серйозно. Усі свої дії вони здійснюють для досягнення якоїсь користі. Але Альф — абсолютно безкорисна істота. Згадайте, чим він займався днями — жер і грався.

Він постійно грався. Кожна його репліка, кожен рух були ігровими. Він ніколи не був серйозним, постійно клеїв дурня.

Альф проводив психотерапію для дорослих. Адже Альф — не дитина, він дорослий чоловік (ну так, інопланетний чоловік). І не просто дорослий, а десь середнього віку (ну так, інопланетний чоловік середнього віку). 
І дорослі члени сім'ї поступово розуміють, що гратися — це природно в будь-якому віці, а бути перманентно серйозним і корисним — означає жити в неврозі. Звісно, коли дорослі впустили в сім'ю Альфа, життя дітей значно збагатилося не лише веселощами, а й важливим живим досвідом.

Цікаво, що образ Альфа — чарівний потворка. Свій тіньовий бік особистості ми ховаємо не лише зі страху, а й із сорому. Тінь — це щось потворне, безобразне в нашому уявленні. Альф, на жаль, саме такий. Як зовні, так і за своїми моральними якостями він, м'яко кажучи, не супергерой. 
Але він такий щирий і чарівний у своїй потворності, що ми готові пробачити йому все, навіть якщо він з'їсть улюбленого кота.

Отже, у вашій сім'ї криза? Як щодо Альфа?