Вітаю! хотіла б отримати вашу професійну консультацію і, якщо можливо, пораду.

я давно вже за собою це помічаю, та, мабуть, усе своє свідоме життя, але розібратися у своїх проблемах вирішила тільки зараз.
річ у тім, що в мене є певна постійна нервозність, схильність до переживань, занепокоєння. і це супроводжує мене майже завжди. ось, наприклад, є певні плани по роботі до кінця року, я про них постійно думаю, думаю, чи встигну я все це зробити, чи вийде в мене, і поки я все це не зроблю, я не заспокоюся. інший приклад: перед поїздкою чи походом, або подією, яка не відбувається постійно, я нервую, не можу спати, весь час думаю, як усе буде, що я маю зробити, сказати тощо.
мені весь час здається, що мені ні на що не вистачає часу, я нічого не встигаю. я не можу спокійно провести день, у моїй голові рояться думки про те, чого я не зробила, що маю зробити завтра/післязавтра, чи встигну я, чи зможу. я не можу провести жодного дня так, щоб абстрагуватися від усього і просто відпочивати, добре проводити час.
у цьому немає нічого страшного, але ці почуття вносять певний дискомфорт у душевний стан.
навіть сьогоднішній приклад: я взяла на роботі відгул, але сидіти спокійно не можу, переживаю, що начальниця незадоволена, що мене немає на роботі, що я не зробила того, що планувала сьогодні зробити, і чи встигну я тепер це зробити.
можливо, ви зможете мені чимось допомогти. заздалегідь дякую!

Ірен, вітаю!
Це звичайна тривога. Не знаю, потішить Вас це чи ні, але з цією проблемою стикаються майже всі, хто звертається до психологів. Тривогу можна "знімати" ось цими способами:
http://psihosomatika.com.ua/stati-i-video/58-strah-fobija-panika-chto-s-etim-delat
Але це буде профілактикою. Коли дозрієте, звертайтеся до психолога очно, щоб усунути причини тривоги. Успіхів Вам!

З повагою,  

психолог