Дитячі страхи від 3 до 7 років |
|
Чого бояться діти від 3 до 7 років? Як допомогти дитині та опрацювати страх? Основні методи роботи зі страхами. Ця стаття присвячена страхам, які долають малюків віком від 3 до 7 років. Нагадаємо, що страх є однією з базових емоцій, наданих нам природою. Причому наданих не як покарання, не помилково, а на допомогу. Адже страх виконує дуже важливу функцію: застерігає від небезпек, виконуючи завдання самозбереження. Без страху людина приречена на загибель. Тому наявність страху як такого є радше підтвердженням нормального розвитку малюка, ніж відхилень чи проблем. І описані нижче страхи властиві малюкам цього віку. Причому вік 6-7 років – це вік найбільшої схильності до страхів, оскільки в цей момент посилюється розуміння небезпеки. Однак за відповідної допомоги батьків дитина досить швидко справляється зі страхом, що виник, долає його й завдяки цьому стає трішки сильнішою, упевненішою та дорослішою.Страхи, типові для цього віку: Страх казкових персонажів. За його сильної вираженості можна говорити про страх перед батьками. Адже саме вони часто постають для малюка в образі лячної «Баби-Яги», «Кощія» та іншої нечисті. Висоти. Цей страх стає актуальним, оскільки малюки в цьому віці проявляють велику рухову активність, а це призводить до активації природних механізмів захисту, пов'язаних із безпечним положенням тіла в просторі. Цим же можна пояснити й наявність у деяких малюків страху глибини. Страх медичних маніпуляцій. Це може бути страх крові, лікарів, медсестер, уколів, болю як такого. Щоб мінімізувати цей страх, ще раз наголосимо: бажано, щоб усі лікувальні процедури проводила не мати, а інша людина, тоді як мама могла б заспокоїти, приголубити й підтримати після болісних маніпуляцій. Ну і, звісно, за можливості не проводити зайвих процедур без крайньої необхідності. Страх самотності. Страх гучних і несподіваних звуків, темряви, замкненого простору. Страх перед засинанням — у разі наявності кошмарних снів. Страх смерті або страх смерті батьків — з'являється до 6-7 років. Він є сполучною ланкою багатьох інших страхів. Страх тварин. Страх вогню, війни тощо. Це пов'язано з розумінням, усвідомленням того, що таке небезпека. Отже, ці страхи є звичайними для цього віку й мають тенденцію минати, якщо є підтримка та розуміння з боку батьків. У тому разі, якщо у вашого малюка є якийсь інший страх, що не входить до перелічених, або зазначені вище страхи є стійкими, не минають після ваших зусиль, а лише посилюються, варто звернутися до дитячого психолога. Тепер розберімо, що варто і чого не варто робити, що лише посилить страх, а не допоможе його подолати: Не варто: Не звертати уваги на страх, ігнорувати його Сміятися з малюка, з його переживань Запевняти, що немає нічого страшного. Для малюка страх – реальний. Усі ваші переконання у зворотному лише віддалять вас одне від одного, спровокувавши недовіру до вас Карати Соромити, апелюючи до віку. Усе це вибудує бар'єр між вами, лише посиливши наявну проблему. Варто: У цьому віці з'являється вже більший арсенал засобів для боротьби зі страхами: Уже описаний у попередній статті метод казкотерапії. Арт-терапія - малювання. Завдання: намалювати те, чого малюк боїться. Нехай він малює, а ви йому допомагаєте. Або навпаки: ви малюєте, а малюк зафарбовує, додає й домальовує, якщо він ще маленький і йому складно малювати самому. Потім отриманий малюнок можна знищити або змінити, зробивши смішним, веселим, добрим. Також його можна стерти, пояснивши, що цим ви стираєте його не лише з паперу, а й із життя. Арт-терапія – ліплення. Для цього вам знадобиться будь-який матеріал, з якого можна ліпити: глина, тісто, пластилін. Ви можете ліпити страхи або переживання. Головний принцип, який тут працює, такий самий, як і в малюванні. Спочатку створюєте образ проблеми, потім трансформуєте його в щось більш мирне або веселе. Для страхів темряви, замкненого простору, самотності, а також страхів ударитися, впасти, покалічитися добре використовувати рухливі ігри: піжмурки, хованки, квача. Це дозволяє малюку в ігровій формі зіткнутися з тим, що лякає (у хованках – малюк один, у піжмурках – темно тощо). Таким чином, лячний аспект наповнюється позитивними емоціями, сміхом, і емоція страху заміщується радістю. Рольові ігри. Для цього потрібно, щоб малюк грав якісь ролі, які робили б його сильнішим (відважних, сміливих героїв, які часто допомагають іншим справлятися зі страхами). Що ще потрібно, щоб ваша допомога була ефективною? Ваша відкрита участь і підтримка. Необхідний тілесний контакт, щоб ви частіше обіймали малюка, гладили. Спеціально обраний час. Необхідно, щоб ви не були обмежені в часі, і в малюка була можливість займатися стільки, скільки потрібно. Починати заняття з умовою, що вам через пів години потрібно буде їсти або спати, не варто. Підготовлений простір. Необхідно, щоб місце для роботи було спеціально підготовлене. Якщо це малювання, то підлога застелена клейонкою, малюк одягнений в одяг, який не шкода забруднити, а всі цінні предмети заховані подалі. Ваша віра в те, що все це допоможе вам із малюком упоратися з труднощами. Самі малюки в це вірять, і це справді працює. Варто повчитися цього у ваших дітей. Автор: психолог Стаття створена для порталу Uaua.info |
Читайте також
Потрібен психолог? Цей сайт — архів, консультації за ним не проводяться. На qui.help зібрані фахівці за темою — з фільтрами за містом, форматом роботи та ціною.