Панічні атаки — лікування

Після першої панічної атаки людина біжить до лікарів. Її ретельно обстежують різні фахівці. Зрештою невролог ставить діагноз вегето-судинна дистонія (ВСД). Лікар призначає заспокійливі препарати рекомендує відпочити й менше нервувати. Панічні атаки, звісно, не минають, і походи до лікарів поновлюються. Якщо лікар не направить пацієнта до психотерапевта, така історія може тривати дуже довго. Буває, що пацієнт сам із часом розуміє, що його проблема не медична, а психологічна. Тоді він ухвалює рішення відвідати психотерапевта. Психотерапевти-медики та психіатри зазвичай призначають таким пацієнтам медикаментозне лікування. Вони призначають бета-адреноблокатори, транквілізатори, антидепресанти. Однак дія препаратів, як правило, дає лише тимчасовий ефект. Причина панічних атак психологічна, тому ефективним методом виявляється немедикаментозна психотерапія — «розмовна» і поведінкова. Панічні атаки — це реакція страху, яка запускається невідповідно до реальної ситуації. Психолог допоможе клієнту скоригувати цю проблему, а також розібратися в його невротичних конфліктах, які є основою для виникнення панічних атак. Однією з причин панічних атак часто виявляється негармонійне ставлення до свого гніву, зокрема його пригнічення. Пригнічення сексуальних потреб у поєднанні з тенденцією стримувати емоції також може бути важливим чинником запуску тривоги, а згодом і нападів панічних атак. У комплексі з діалоговою та когнітивно-поведінковою психотерапією також дуже ефективно використовувати тілесно-орієнтовану психотерапію. Часто вже перший сеанс тілесно-орієнтованої психотерапії знижує кількість та інтенсивність нападів у кілька разів. Клієнту необхідно розуміти, що панічні атаки — результат його особистісних особливостей. І лише особистісні зміни можуть позбавити його тривожного розладу.

Що робити, якщо напад панічної атаки все-таки стався? Як зупинити паніку? Найпотужніший інструмент відновити стабільний стан — це дихання. Річ у тім, що коли ми відчуваємо сильну тривогу, страх або гнів, наше дихання змінюється — воно стає частим і поверхневим. Серцево-судинна, ендокринна та дихальна системи міцно пов'язані — зміни в одній системі призводять до змін в інших. Глибоке, повільне черевне дихання відповідає емоційно стабільному, спокійному стану. Завдяки такому диханню поступово зменшуватиметься частота серцевих скорочень, збалансується гормональна (ендокринна) система. Глибоке черевне дихання активує парасимпатичну нервову систему, яка відповідає за розслаблення. Відпрацювавши техніку глибокого черевного дихання, ви можете успішно зупиняти панічні атаки, особливо на ранній стадії наростання нападу.