— Напади панічного страху, важкої тривоги

— Прискорене серцебиття, тремтіння, пітливість

— Відчуття браку повітря, задишка

— Запаморочення, «ватяні ноги»

— Відчуття переднепритомного стану

— Страх збожеволіти або вчинити неконтрольований вчинок

— Страх смерті

— Відчуття кома в горлі та інші неприємні відчуття в тілі

— Страх перебувати в ситуаціях, де не зможуть надати допомогу

— Страх перебувати в громадському транспорті, у натовпі

— Страх подорожувати наодинці

 

Панічна атака — це напад безпричинної тривоги, страху й паніки. Панічні атаки супроводжуються неприємними соматичними проявами:
— прискорений пульс;
— тремтіння в усьому тілі;
— задишка, утруднене дихання;
— ватяні ноги;
— запаморочення;
— відчуття «переднепритомного стану»;
— важкість і дискомфорт у грудях;
— нудота, неприємні відчуття в животі.

Панічні атаки  також супроводжуються болісним психологічним дискомфортом:

— страх померти;
— страх збожеволіти;
— страх вчинити неконтрольований вчинок;
— відчуття нереальності того, що відбувається (дереалізація); 
  — занепокоєння, «метання», паніка.;
— неможливість зосередитися.

Панічна атака виникає нападоподібно й триває від кількох хвилин до кількох годин. Але найчастіше панічна атака триває від 15 хвилин до пів години. Як правило, після першої панічної атаки у людини з'являється страх повторення нападу. Формується   очікування, підвищується загальний рівень тривоги, що провокує виникнення нападів у майбутньому. Так утворюється порочне коло: панічна атака — тривога і страх повторення нападу — панічна атака.

Панічним розладам схильні тривожні люди. Однак уявлення про те, що панічними атаками страждають невпевнені, інфантильні люди, є міфом. Часто панічні атаки настигають сильних, соціально успішних людей. Важливою рисою цих людей є схильність стримувати свої почуття — гнів, образи, радість. Також для цих людей характерне прагнення тримати все під контролем — як оточення, так і себе. Такі люди бояться втратити контроль. Суперечність між образом сильної людини та нападом паніки болісно ранить самолюбство такої людини. А спроба взяти свій страх під контроль лише посилює напад панічної атаки.

Інша річ, що сильна, соціально успішна людина часто внутрішньо невпевнена. Вона розвинула в собі силу, здобула владу й визнання, щоб компенсувати внутрішню невпевненість і подолати страхи. Тому, попри сильний характер, у ньому прихований внутрішньоособистісний конфлікт, який породжує тривогу. Схильність стримувати почуття (особливо гнів) також підвищує рівень тривоги. Поступове накопичення енергії невисловлених негативних емоцій і нерозв'язних внутрішньоособистісних конфліктів ще більше посилює тривогу. На цьому ґрунті під впливом мінімального стресу може виникнути напад панічної атаки. Це схоже на вибух киплячого котла.

Страх і гнів є біологічно заданими емоціями. Вони необхідні для виживання. Страх запускає серйозні зміни в організмі людини: надниркові залози виробляють адреналін і норадреналін, які, своєю чергою, звужують судини, підвищують артеріальний тиск, збільшується частота серцевих скорочень, підвищується вміст цукру в крові, зростає м'язовий тонус тощо. Страх або гнів дають організму потужний енергетичний ресурс для того, щоб утекти від небезпеки або вступити в сутичку. Саме ці фізіологічні процеси й відбуваються під час панічної атаки. Тільки психіка в цьому випадку дає збій, запускаючи фізіологічні ресурси без зовнішньої небезпеки. Такий збій відбувається через схильність стримувати свої почуття, передусім гнів. Людина відчуває гнів, страх, образи, організм виділяє енергію, але ця енергія не витрачається, вона пригнічується й залишається в тілі у вигляді м'язових затисків. Рано чи пізно ця енергія знайде собі вихід. І часто вона знаходить вихід через панічні атаки.

Після першої панічної атаки людина біжить до лікарів. Її ретельно обстежують різні фахівці. Зрештою, невролог ставить діагноз вегето-судинна дистонія (ВСД). Лікар призначає заспокійливі препарати, рекомендує відпочити й менше нервувати. Панічні атаки, звісно, не минають, і походи до лікарів поновлюються. Якщо лікар не скерує пацієнта до психотерапевта, така історія може тягнутися дуже довго. Буває, що пацієнт сам із часом розуміє, що його проблема не медична, а психологічна. Тоді він вирішує відвідати психотерапевта.
Психотерапевти-медики та психіатри зазвичай призначають таким пацієнтам медикаментозне лікування. Вони прописують бета-адреноблокатори, транквілізатори, антидепресанти. Однак дія препаратів, як правило, дає лише тимчасовий ефект. Причина панічних атак психологічна, тому ефективним методом виявляється немедикаментозна психотерапія — «розмовна». Психолог допоможе клієнтові розібратися в його невротичних конфліктах, які є основою для виникнення панічних атак. Причиною панічних атак часто виявляється негармонійне ставлення до власного гніву, зокрема його пригнічення. Пригнічення сексуальних потреб у поєднанні зі схильністю стримувати емоції також може бути важливим чинником запуску тривоги, а згодом і нападів панічних атак.
У комплексі з діалоговою психотерапією також дуже ефективно використовувати тілесно-орієнтовану психотерапію. Часто вже перший сеанс тілесно-орієнтованої психотерапії знижує кількість та інтенсивність нападів у кілька разів. Також ми використовуємо методи поведінкової терапії. Клієнтові необхідно розуміти, що панічні атаки — результат його особистісних особливостей. І лише особистісні зміни можуть позбавити його тривожного розладу.

Що робити, якщо напад панічної атаки все-таки стався? Як зупинити паніку? Найпотужніший інструмент відновлення стабільного стану — це дихання. Річ у тім, що, переживаючи сильну тривогу, страх або гнів, наше дихання змінюється — воно стає частим і поверхневим. Серцево-судинна, ендокринна та дихальна системи міцно пов'язані — зміни в одній системі призводять до змін в інших. Глибоке, повільне черевне дихання відповідає емоційно стабільному, спокійному стану. Завдяки такому диханню поступово зменшуватиметься частота серцевих скорочень, збалансується гормональна (ендокринна) система. Глибоке черевне дихання активує парасимпатичну нервову систему, яка відповідає за розслаблення. Відпрацювавши техніку глибокого черевного дихання, ви можете успішно зупиняти панічні атаки, особливо на ранній стадії наростання нападу.